Печериця

Місцеві  назви  стернівка,  печірка.   Російська  назва - шам­пиньон степной. З родини агарикових - Agaricaceae.

Шапка 4-8 (12) см у діаметрі, товстоніжном'ясиста, куляста, згодом опукло- або плоскорозпростерта, біла, брудно-біла, іно­ді з легким рожевуватим або коричнюватим відтінком, гола або з малопомітними притиснутими лусочками, блискуча, шов­ковиста. Пластинки вільні, рожевуваті, брудно-рожеві, пізніше темно-коричневі. Спорова маса пурпурово-коричнева. Спори 7-9 (10) X 5-6 (7) мкм, гладенькі. Ніжка 3-6 (8) X 0,8-2 см, щільна кольору шапки, з тонким нестійким кільцем. М'якуш ніжний білий, при розрізуванні рожевіє, з приємним смаком і запахом.

Зустрічається по всій Україні: на луках, полях у цілинних степах, групами; у червні - жовтні. Дуже добрий їстівний гриб використовують свіжим, про запас сушать, засолюють мари­нують, у печериці звичайної виявлено антибіотики з широким спектром дії.

Замість печериці звичайної часом помилково збирають пе­черицю рудіючу отруйну та смертельно отруйні мухомори - білий смердючий і бліду поганку.